Забезпечення позову — це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.

      Можливість забезпечення цивільного позову передбачена ст. 151 Цивільного кодексу України. Так, згідно останньої суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦК України, заходи забезпечення позову.

       Заява про забезпечення позову

       У заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші необхідні відомості.
       Забезпечення позову може мати місце на будь-якій стадії розгляду справи. Умовою його застосування є наявність ситуації, коли невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
       Законодавством також передбачено можливість забезпечення позову ще до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До такої заяви додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову.
       У випадку подання зазначеної заяви до подання позовної заяви – заявник повинен подати останню протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Якщо ж заявник цього не зробить (або позовна заява буде повернута чи відмовлено у відкритті провадження у справі) — вжиті заходи скасовуються.

       Види (заходи) забезпечення позову

       Статтею 152 ЦК України до видів забезпечення позову віднесені: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

       Крім того, за необхідності суд може застосувати й інші види забезпечення позову, а також і кілька видів одночасно.Однією з головних вимог застосування цього інституту цивільно-процесуального законодавства є співмірність із заявленими позивачем вимогами.
       Така співмірність має виключати можливість, наприклад, накладення арешту на будинок при розгляді судового спору щодо 500 гривень.

       Законом заборонено накладати арешт при забезпечення позову на заробітну плату, пенсію, стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. 
       Проте, навіть на такі соціальні виплати може накладатися арешт по справам щодо стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.

       Розгляд заяви про забезпечення позову

       Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження (подана до подання позовної заяви - не пізніше двох днів) без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
       Розглянувши таке питання, суд постановляє ухвалу, копія якої надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду може бути оскаржена, проте це не зупиняє її виконання.

       Крім того, заходи забезпечення позову можуть бути скасованісамим судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову буде відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.