Наказом Генеральної прокуратури України від 31 січня 2019 року № 16, який набрав чинності 26 березня 2019 року, внесені зміни до "Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань", затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139 (далі – Положення).

Відтепер органи Державної кримінально-виконавчої служби позбавлені функцій реєстратора та не є користувачами ЄРДР і згідно п. 8 Положення Реєстраторами Реєстру стали виключно:

• прокурори, у тому числі керівники прокуратур;
• керівники органів досудового розслідування;
• слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі – Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Крім того, надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому.

Поряд з тим, до ЄРДР будуть вноситися не лише дані про дату затримання особи, а і про її звільнення. У разі якщо дата та час вчинення кримінального правопорушення невідомі – зазначається дата реєстрації заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення. Відомості, невідомі на час реєстрації кримінального правопорушення, вносяться до Реєстру після їх встановлення.

Відомості про заподіяні збитки, їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності вносяться до Реєстру одночасно з інформацією про наслідки досудового розслідування у разі:

• звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
• закриття кримінального провадження у разі смерті підозрюваного, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

Інформація про суми збитків, встановлені під час досудового розслідування, їх відшкодування, суми коштів і майна (у грошовому виразі), на які судом накладено арешт, вносяться до Реєстру у закінчених кримінальних провадженнях (крім замахів) у тисячах гривень. Якщо зазначені суми виражені в будь-якій іноземній валюті, їх відображають у перерахунку на гривні за офіційним курсом Національного банку України на день вчинення кримінального правопорушення. Розмір збитків має відповідати сумі, зазначеній в обвинувальному акті, клопотанні про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанні про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, постанові про закриття кримінального провадження. Під час формування показника розміру відшкодованих збитків (у тисячах гривень) ураховуються наявні у кримінальному провадженні докази: заяви, розписки потерпілих, первинні фінансові документи (платіжні доручення, прибуткові касові ордери, чеки), інші докази, які підтверджують фактичне отримання потерпілим, цивільним позивачем (їх представниками) коштів (майна) як компенсації спричинених збитків та фактичну сплату сум заподіяних збитків. До відшкодованих збитків також належать суми повернутої заробітної плати у закінчених кримінальних провадженнях.

Відомості про площу та вартість повернутих у ході досудового розслідування земельних ділянок обліковуються в Реєстрі, якщо факт припинення права власності або користування підтверджується відповідним документом уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Повернення земель за рішенням суду, ініційоване прокурором або іншими особами в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства, до відшкодованих збитків не включається.