04 листопада 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (далі – Закон), який був прийнятий 03 липня 2018 року. Вказаним Законом вносяться зміни до Цивільного кодексу України та інших Законів.
Відтепер, згідно ч. 3 ст. 554 ЦК України, особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов’язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. При цьому, ч. 5 ст. 553 ЦК України визначає, що ліквідація солідарного боржника-юридичної особи, смерть солідарного боржника-фізичної особи не припиняють обов’язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.
Як і було раніше, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання. Однак, відповідно до запроваджених змін у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов’язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання.
Ліквідація боржника-юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника-юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання.
Поряд з тим, відповідно до ч. 4 ст. 593 ЦК України припинення основного зобов’язання внаслідок ліквідації боржника-юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов’язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника-юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред’явлення вимоги.
Слід звернути увагу на те, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності.