2 серпня 2018 року набрав чинності Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» (далі – Закон).
Цей нормативно-правовий акт повністю врегулював суспільні правовідносини, пов’язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту, у зв’язку з воєнними діями, заворушеннями всередині держави, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, а також осіб, зниклих безвісти за будь-яких інших обставин.
Відповідно до статті 4 Закону особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заяви про факт зникнення особи або за рішенням суду і вважається такою до моменту припинення розшуку у порядку, встановленому законодавством. При цьому, стаття 8 зазначає, що набуття правового статусу особи, зниклої безвісти, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.
Розділом ІІІ Закону передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі – Комісія). Комісія буде постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України. Комісія координуватиме діяльність державних органів, уповноважених на облік та/або розшук осіб, зниклих безвісти. До складу Комісії включаються, зокрема, представники Національної поліції України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України і Міністерства оборони України.
Комісія також є держателем Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі – Реєстр), але функцію адміністратора покладено на державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
Реєстр створюється для збирання, накопичення та централізації відомостей про таких осіб, а також обліку інформації, необхідної для їх ефективного розшуку. Згідно статті 13 Закону у Реєстрі містяться відомості про:
1) розшук осіб;
2) інформацію, що дає змогу ідентифікувати особу, зниклу безвісти;
3) наявність або відсутність судового рішення про визнання цих осіб безвісно відсутніми або оголошення їх померлими у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України;
4) інформацію про невпізнані останки осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та пов’язані з ними речі;
5) іншу інформацію.
В прикінцевих та перехідних положеннях зазначено, що у зв’язку з прийняттям Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 146-1 «Насильницьке зникнення», а Кодекс України про адміністративні правопорушення – статтею 188-51 «Невиконання законних вимог Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, члена Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».