Верховний Суд вказав, що відповідальність за шкоду, заподіяну твариною несе особа, яка її утримує, якщо вона не доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.

Позивач звернулась до суду із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної твариною. Позовна заява мотивована тим, що позивач помітила, як на капоті належного їй транспортного засобу передніми копитами знаходилася корова, що належить відповідачу, якого поряд не було, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову, мотивоване тим, що підтвердження нанесених коровою відповідача пошкоджень автомобілю позивача відсутні.

Рішенням апеляційного суду скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що з вини відповідача позивачу завдано майнової шкоди, яку він зобов'язаний компенсувати, виходячи із розміру вартості витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, який відповідачем не спростовано.

Верховний Суд, розглядаючи справу № 281/618/15-ц та приймаючи постанову про залишення без змін рішення апеляційного суду виходив з того, що ч.ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто зазначена норма передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав, на них поширюється режим речі, а правила поводження з тваринами встановлюється законом.

Таким законом є, зокрема Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» у ст. 9 якого визначено, що особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана супроводжувати домашню тварину поза місцями її постійного утримання. А також ця особа та особа, яка супроводжує домашню тварину зобов'язана забезпечити безпеку сторонніх людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною, безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою, крім того фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб.

Згідно із частиною четвертою статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.