Багато хто чув історії про «щасливих» SMS, які оповідають про зняття грошових коштів з банківських карт.

Щоб розібратися, що робити далі, пропоную звернутися до законодавства.

Згідно ст. 1066 Цивільного кодексу України, банк зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок клієнта (власника рахунку) кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати гроші з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Кошти можуть бути списані без його розпорядження тільки на підставі рішення суду.

Тому якщо банківську картку ми не втрачали, не передавали її іншим особам, і не повідомляли нікому PIN, банк зобов'язаний сплатити власнику збитки. Для цього робимо наступне:

1. Насамперед зв'язуємося з банком і повідомляємо про несанкціонований списання, блокуємо карту. Далі всі дії будуть пов'язані з тим, щоб довести вашу непричетність до списання та їх відповідальність за безпеку коштів. (Як правило, банк звинувачує власника картки в розголошенні конфіденційної інформації іншим людям з метою зняття з себе відповідальності. У таких випадках вихід один, і далеко не приємний, - йти до суду).
2. Паралельно подаємо в районний відділ поліції заяву про вчинення крадіжки. Це обов'язкова умова для повернення втрачених коштів в майбутньому суперечці з банком. 3. Формуємо письмову вимогу до банку повернути кошти. Дана заява пишеться в простій довільній формі. 4. Далі - чекаємо. Відповідно до закону, відповідь повинні надати протягом 30 днів. Практично завжди банк відмовляє в задоволенні прохання про компенсацію заподіяної матеріальної збитку. І вихід, знову ж таки, тільки йти в суд.

У разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про це, банк негайно відшкодовує платнику суму. При необхідності, яку практично завжди можна довести лише в судовому спорі, фінустанова ще й відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, в якому він був перед виконанням помилковою операції. Це нам гарантують пункти 6.7, 6.8 Положення № 223.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб не було їм пред'явлено або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу і його власника (крім випадків, коли доведено, що власник своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті, незаконного використання персонального ідентифікаційного номера або інший інформації, що дозволяє ініціювати платіжні операції).

Таким чином, при будь-яких обставин, які вказують на те, що банк своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню PIN-коду або іншої інформації, фінустанови зобов'язані невідкладно відшкодувати клієнтові вкрадені з карти кошти.

Що ж ми маємо на сьогодні: звичайно, банки не хочуть добровільно віддавати гроші. Однак повернути їх можна - набратися терпіння і в судовому порядку. А поки ми чекаємо відповіді від банку, хочеться нагадати про просте правило - не передавати нікому секретний код банківського рахунку, а також "прив'язати" карту до діючого телефонним номером. Таким чином, в разі спроби сторонньою особою елементарно заплатити за послугу в мережі, на зазначений вами номер прийде підтверджує SMS.