Серед викликів та загроз, які негативно впливають на стан її економічної безпеки, — неефективність захисту права власності, відсутність умов для формування необхідного інвестиційного потенціалу в національній економіці, зокрема розвинених фінансового та фондового ринків, несприятливий макроекономічний та політико-правовий клімат для залучення іноземних інвестицій та розвитку внутрішнього інвестиційного процесу. 

       На тлі зазначених процесів стурбованість громадськості та підприємців України викликає поширення протиправних схем перерозподілу та відчуження власності на ринку злиття та поглинання підприємств.

       Під злиттям ми розуміємо об'єднання підприємств (шляхом створення нової юридичної особи або приєднання підприємств до головного підприємства), в результаті якого власники (акціонери) підприємств, що об'єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об'єднаних підприємств з метою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків та вигод від об'єднання. Під поглинанням розуміється узяття однією компанією іншої під свій контроль, управління без придбання абсолютного права власності на неї або злиття двох компаній через придбання однією з них контрольного пакета акцій чи основного капіталу іншої. 

       Цивілізований розвиток бізнесу ґрунтується на рівноправному, за взаємною згодою сторін, злитті та поглинанні підприємств та власності різних форм. А явище захоплення підприємства серед фахівців західного корпоративного права отримало назву "рейдерство", за аналогією із морським рейдерством - піратством, несподіваними військовими нападами на судна супротивника.

       Аналіз загальнотеоретичних наукових розробок в галузі господарського, цивільного та кримінального права, а також гіпотез, ідей та пропозицій представників судових та правоохоронних органів, вказує на відсутність комплексного дослідження вищезазначених питань. Сьогодні немає чітких критеріїв, за якими те чи інше поглинання підприємства можна вважати протиправним, у тому числі і злочинним. Спроба з'ясувати етимологію цього слова в енциклопедичних виданнях приводить лише до з'ясування морського та військового значень слова "рейд", а також похідних від нього слів. 

       На думку експертів Центру дослідження корпоративних цінностей, терміном "рейдерство" позначають доволі широкий спектр дій: від звичайного законного недружнього поглинання об'єктів власності до відверто "бандитського" захоплення підприємства. Експерти Центру вважають, що визначити поняття "рейдерство" в Україні можна виключно на основі побічних ознак та за аналогією з тим, що називають "рейдерством" за кордоном. 

       У корпоративному праві США та Західної Європи терміном "рейдер" позначається особа, яка починає активно скуповувати акції з метою отримання контрольного пакету. Рейд розглядають як операцію (спробу) з придбання великого пакету акцій певної компанії з метою її поглинання. Виділяють "рейд на світанку" (швидке скуповування акцій одразу ж після відкриття біржі для підготовки до поглинання) та "рейд преміальний" (неочікувана спроба поглинути компанію шляхом пропозиції акціонерам премії, вищої за ринкову ціну їх акцій). Фахівці з безпеки бізнесу вважають, що терміни "рейд" та "недружнє (вороже) поглинання" дуже близькі і різниця між ними в тому, що рейдинг - це процес, а поглинання - це результат. 

       Отже, "рейдер" (у своєму класичному визначенні), вживаючи заходи з придбання чужої компанії, не порушує закон, а лише діє всупереч волі її керівництва та контролюючих акціонерів, що дозволяє розглядати навіть випадки ворожого (недружнього) поглинання підприємств, як об'єктивні процеси, що сприяють динаміці економічного зростання та розбудові потужної конкурентоспроможної економіки. 

       На думку експертів з проблем кримінальних поглинань Торгівельно-промислової палати Російської Федерації, недружнє поглинання є нормальним ринковим механізмом. Класичні рейдери сприяють економічному розвитку, відсторонюючи від управління бізнесом неефективний менеджмент, перешкоджаючи зловживанням великих акціонерів та реструктуруючи неефективно працюючі підприємства. 

       Проте, хоча український ринок злиття і поглинання має свою специфіку, помилкою буде називати суто економічне явище, пов'язане з поглинанням чи злиттям підприємств, терміном "рейдерство", який має більше стосунку до правової сфери. В Україні (як і у більшості пострадянських країн) злиття та поглинання підприємств часто відбувається не задля оптимізації їх економічної діяльності, а радше з метою привласнення чужого майна. 

       Це явище в Україні має значну кримінальну складову. Відверто злочинне захоплення чужої власності, поєднане з корупцією у судах та правоохоронних органах, закономірно викликає обурення суспільства і тому вимагає правової оцінки саме з боку правоохоронних органів. 
       Так, на думку фахівців Генеральної прокуратури, ознаками рейдерства є незаконні дії щодо скуповування акцій у дрібних акціонерів, розголошення даних реєстрів власників акцій, винесення незаконних судових ухвал (рішень) у справах з вирішення корпоративних конфліктів, неправомірні дії органів державної виконавчої служби на виконання судових ухвал (рішень), злочинні дії приватних охоронних структур та груп людей щодо захоплення підприємств тощо. 

       Проте окремі науковці вважають помилковим зведення рейдерства лише до корпоративних конфліктів. Дії рейдерів, хоча й пов'язані часто з ініціюванням корпоративного конфлікту, відбуваються з порушеннями цивільного та корпоративного законодавства. Корпоративний конфлікт у рейдерських схемах є тільки приводом для захоплення підприємства. Сторона, проти якої діє рейдер, не є стороною конфлікту — вона про нього нічого не знає і тому не може захистити свої права у суді. 

       З позиції Міністерства внутрішніх справ України, "рейдерство" — цесилове захоплення спірних підприємств, у тому числі на виконання відповідних судових рішень на користь тих чи інших власників. Проте важко визначити, чим застосування сили під час привласнення чужого майна відрізняється від інших злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. 
       Фахівці Служби безпеки України розглядають "рейдерство" як протиправне захоплення акціонерних товариств (у тому числі з державною часткою власності) сторонніми комерційними структурами через міноритарних акціонерів, які діють на їх користь. На їх думку, реалізація протиправних схем заволодіння акціонерними товариствами, що супроводжується силовим захопленням адміністративних приміщень та зміною керівництва товариства, є окремим видом економічного злочину.

       Як антисуспільну дію, яка не має легітимності, але відбувається в абсолютно законний спосіб, визначають рейдерство фахівці Міністерства юстиції України. У рейдерстві є замовник, який стимулює відповідними методами появу судового рішення. На це рішення чекає державний виконавець, який вже у законний спосіб, але дуже швидко, виконує це рішення. У цьому йому допомагають органи внутрішніх справ, які лише чекають, поки державний виконавець поставить підпис під виконавчим провадженням. 

       Автори законопроекту №3300 від 13.03.2007 "Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за захоплення підприємств (рейдерство)" визначають рейдерство як замовлення та (або) організацію нападу на підприємство, установу, організацію з метою його захоплення, що потягло порушення його нормальної роботи, а також напад на підприємство, установу, організацію, з метою його захоплення, вчинене організованою групою. 

       На наш погляд, більш обґрунтованою, та такою, що відповідає суті цього явища, є позиція фахівців органів прокуратури, які визначають рейдерство як злочинну діяльність організованих злочинних угруповань із привласнення чужого майна шляхом шахрайства, із використанням неправосудних судових рішень за співучасті корумпованих чиновників. 

       На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що рейдерське захоплення (поглинання) підприємства є добре організованим, продуманим, цілеспрямованим і комплексним заходом, що вимагає від його ініціаторів (рейдерів) значних інтелектуальних і фінансових ресурсів. Використання корупційних зв'язків дозволяє рейдеру досягнути ефекту раптовості, необхідного для захоплення чужого підприємства, а неправосудні судові рішення дозволяють рейдеру розпорядитися чужим майном на свою користь. 

       Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що основною ознакою рейдерства є вчинення протиправних дій із заволодіння чужою власністю під прикриттям зовні законних підстав, таких як: 

?  вирішення бізнес-конфлікту; 

?  поновлення порушених прав міноритарних акціонерів; 

?  усунення від керівництва неефективного менеджменту тощо. 

       Іншими ознаками кримінального рейдерства в Україні є:

 
?  організований характер рейдерської діяльності; 

?  забезпечення злочинного результату шляхом вчинення низки протиправних дій кримінального характеру (підробка документів, хабарництво, застосування фізичного та психічного насилля тощо), об'єднаних метою заволодіння чужою власністю; 

?  залучення до рейдерських нападів корумпованих представників органів влади та правоохоронних органів; 

?  використання неправосудних рішень суду для юридичного прикриття рейдерського нападу та отримання можливості розпоряджатися чужим майном;

?  надзвичайно висока рентабельність рейдерської діяльності. 

       Наведені приклади проявів рейдерства та його визначення окремими фахівцями дають підстави для виокремлення його головних ознак, якими є: 

?  протиправне привласнення (захоплення) чужого майна як один із видів діяльності організованих злочинних угруповань; 

?  використання неправосудних судових рішень для отримання можливості розпоряджатися чужим майном; 

?  залучення корумпованих працівників правоохоронних органів до дій зі встановлення фізичного контролю над чужим майном; 

?  вчинення низки протиправних діянь кримінального характеру (підробка документів, хабарництво, застосування фізичного та психічного насилля тощо). 

       На підставі викладеного можна зробити висновок, що рейдерство є видом організованої злочинної діяльності, що передбачає вчинення низки злочинів, пов'язаних спільним умислом на протиправне захоплення чужої власності, поєднане з використанням неправосудних судових рішень та корупції у правоохоронних органах. 
       Це, насамперед, злочини загальнокримінальної спрямованості (шахрайство, грабіж, підробка документів тощо), службові злочини (зловживання владою або службовим становищем, перевищення службових повноважень, хабарництво тощо), злочини проти правосуддя (постановлення завідомо неправосудного рішення, ухвали або постанови, завідома неправдиве показання тощо). 
       Український союз промисловців та підприємців наголошує, що явище "рейдерства" стало системним і загрожує не лише розвитку української економіки, а й безпеці країни в цілому. Так, загальний підсумок ринку злиття та поглинання підприємств України у 2006 році склав 110 угод на суму $4,9 млрд. 
       Громадська організація "Антирейдерський союз підприємців України" зазначає, що протягом чотирьох з половиною років в Україні було організовано 2,5 тис. рейдерських атак. За її даними, у 2006 році в середньому щотижня в Україні відбувався рейдерський напад у тій чи іншій формі і раз на п'ять днів українські суди виносили рішення, що порушували законні права власників на замовлення рейдерів. 
       Суспільна небезпека рейдерства проявляється у підриві економічної безпеки держави, негативному впливі на міжнародний імідж країни, зниженні її інвестиційної привабливості, оскільки динаміка закордонного інвестування в економіку України визначається насамперед такими факторами, як внутрішня політична стабільність, характер і темпи здійснення ринкових реформ, сприятливі зовнішньоекономічні умови, стабільність економічного законодавства, гарантії недоторканості приватної власності та закордонних вкладень тощо. 
       Рейдери негайно перепродають вже захоплені ними підприємства або ініціюють їхнє штучне банкрутство на замовлення іноземних конкурентів, чи переводять об'єкти у тіньовий сектор економіки. Внаслідок таких операцій у будь-якому випадку завдаються значні збитки державі, завдається удар по окремим секторам її економіки і авторитету влади (демонстрація безсилля державних органів, нездатності протидії корупції тощо). 
       За даними прокуратури, рейдерські напади є високоприбутковим бізнесом організованих злочинних угруповань, економічне підґрунтя яких складається із багатомільйонних фінансових потоків, здобутих внаслідок протиправної діяльності, які активно використовуються для оплати послуг кваліфікованих юристів, підкупу суддів, правоохоронців, працівників Міністерства юстиції, інших державних службовців та працівників контролюючих органів. 
       Конкуренція судових актів при вирішенні корпоративних спорів призводить до втрати довіри до судової влади. В той же час, правоохоронні органи не вживають ефективних заходів протидії злочинним проявам рейдерства. 
       Російські правоохоронці зазначають, що одночасно з розслідуванням кримінальних справ за фактами незаконного захоплення підприємств, доводиться протидіяти незаконним діям підозрюваних, які розшукуються. Бувають факти підкупу підозрюваних, залякування, шантажу та вчинення різних провокацій щодо керівників і працівників юридичних осіб - організацій, що є власниками об'єктів нерухомості, які піддалися злочинним посяганням, ініціювання відносно них процедур порушення кримінальних справ з надуманих та завідомо неправдивих підстав, розповсюдження про них інформації наклепницького характеру, що ганьбить їх честь та гідність, а також активне перешкоджання провадженню попереднього слідства.